2021 /2022 навчальний рік
20 лютого в Україні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років. Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.
Міністерством культури та туризму України виготовлені соціальні відеоролики під назвою «Відзначення Дня Героїв Небесної Сотні». Відеоролики можна переглянути за посиланням: https://fex.net/uk/s/md15zma
29 січня українська громадськість відзначає День пам’яті Героїв Крут.
104 років тому молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху – перш за все як приклад волелюбності і незламності українського народу.
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі... Вони - студенти, курсанти, школярі - виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це - символ нескореного духу української нації - жити у вільній країні!
18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
З відео можна ознайомитись за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=v-6ZRPCw7eU
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.
Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».
20 лютого ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної сотні - справжніх героїв, які змінили хід історії нашої країни, віддали свої життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людей, європейське майбутнє України.
В Новоолександрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулася лінійка - реквієм "Герої не вмирають". На заході школярі пригадали історичне та суспільне значення Революції Гідності, вшанували героїзм українських захисників хвилиною мовчання.
Кожен день, кожен час пам'ятайте. Скільки жертв нам війна принесла. Все, що можна, для миру віддайте!
Збережіть для нащадків життя!
13 лютого відбулося засідання клубу "Орлята" (5-7 класи) - "Афганістан - це рана, що не перестає боліти" присвяченний Дню воїна - інтернаціоналіста.
На захід завітали учасники бойових дій на території інших держав - Маслаківський Віктор Станіславович, Гавріх Олександр Володимирович та Фоменко Іван Андрійович.
Учні 7 класу(класний керівник Ковтун Олена Миколаївна) нагадали усім присутнім про страшні сторінки Афганської війни (1979- 1989).
Воїни - інтернаціоналісти поділилися своїми спогадами про ті страшні події. Вони побажали молоді мирного неба та виносити уроки з подій минулого.
2018/2019 навчальний рік
21 лютого- Міжнародний день рідної мови. В Новоолександрівській
загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів спільно з сільським будинком культури відбувся захід "Чарівний світ рідної мови".
Жодній мові світу не було так тяжко, як українській. Нашу мову принижували, не
давали їй розвиватися, неодноразово забороняли, знищували навіть букварі, щоб українські діти не могли її вивчати. Протягом багатьох років українська мова, пісні, книги були заборонені. А
робилося це ось з якою метою: якщо знищити мову, зникне і сам український народ, не існуватиме України як держави.
Так, вона пройшла нелегкий, тернистий шлях, поки стала державною в незалежній
Україні. Її державний і офіційний статус закріплений десятою статтею Конституції України. Вона найкраща!!!
На заході лунали пісні у виконанні ансамблів "Віночок", "Ейфорія", "Перлина",
"Калина"; директор школи -Наталія Миколаївна декламувала вірш про мову. Учні школи прийняли активну участь у зимовій олімпіаді від "Всеосвіта - 2019" (координатори - Василенко Юлія Олександрівна
та Рибіна Тетяна Аркадіївна), то сьогодні були доречними і нагороди. За результатами досягнень зроблено висновок: ми любимо та поважаємо рідну мову!!! Вона найкраща!!! Та окрім цього було ще
багато нагород. Діти залишилися задоволеними. Свято пройшло в теплій сімейній атмосфері.
Не замовкай ніколи, рідне слово,
Іскрися жартом, піснею злітай.
Над нами квітни завжди веселково,
Щоб сяяв щастям український край.
Дякуємо усім, хто приймав участь у підготовці та проведенні
свята.
Міжнародний день рідної мови був дуже насиченим на заходи в Новоолександрівській школі. Надихнувшись загальношкільним заходом, я провела ще й предметний - з української мови та літератури для учнів 8, 10-11 класів. Він пройшов у форматі шоу-програми "Хто зверху?" Хто розумніший, хлопці чи дівчата? Уже тисячі років людство шукає відповідь на це запитання. Та сьогодні ми переконалися в тому, що дівчата не лише найчарівніша половина людства, а й найрозумніша. Змагалися краса і сила! Розум і кмітливість! Мудрість і витримка!Логіка і швидкість реакції! Та дуель поставила все на свої місця. Вітаю переможців!!!
Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії нашої держави. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нову Україну. Сьогодні в Новоолександрівській школі відбувся захід до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні, який підготували учні 6 класу (класний керівник Ковтун Олена Миколаївна).
У клубі старшокласників "Едельвейс" (8 - 11 класи) відбувся виховний захід " Крути - символ національної честі та військової доблесті ". Учні пригадали історичні події завдяки документальному відео та розповіді педагога-організатора Колєснік В.О. й заступника директора з навчально-виховної роботи Гриненко С.А. В пам'ять про Героїв Крут всі разом заспівали головну пісню українців - гімн. Щоб показати свої знання з історії та проявити патріотизм, учням було запропоновано прийняти участь у квесті "Знаємо і пам'ятаємо". По завершенню заходу було створено загальний коллаж, на якому висвітлено символи, традиції та обряди нашої України. Учні 8 - 11 класів написали свої звернення-побажання до молоді, головним в яких був заклик до патріотизму та миру.
Соборна. Вільна. Неподільна. Моя Україна. Вже 100 років минуло з тієї знаменної
події в житті кожного українця. В рамках Дня Соборності України в Новоолександрівській школі відбувся виховний захід - "Україна - соборна держава", де учні змогли поринути в історичні події та
дізналися багато цікавих фактів. Звучали пісні, вірші про нашу неньку - Україну.
Я співаю про тебе, прекрасна країно,
Де хлібами духмяними вкриті поля,
І про шлях твій до волі, моя Україно,
Незалежна та славна слов'янська земля!
09 березня у Новоолександрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів проведено заходи до дня народження Тараса Григоровича Шевчена: тематична лінійка "Слово, пісне, душа Кобзарева, ви - окраса і суть нашого життя" та єдина година виховання для учнів 7-10 класів "Звучи над нашим рідним краєм, безсмертне слово Кобзаря!".
Другий рік поспіль День вишиванки святкують у Новоолександрівській школі учні , вчителі, працівники школи та жителі села. Цей день – це дійсно СВЯТО! Адже постаралися всі! Ошатно прибране фойє школи, оформлені виставки : «Чарівний світ вишиванки» творчі роботи вчителя Колєснік Валентини Олегівни, фотовиставка «Вишиванка єднає світ» завідувача бібліотекою Фурсенко Оксани Василівни, музичне оформлення музичного керівника Максимова Григорія Анатолійовича, мультимедійні презентації педагога - організатора Колєснік Валентини Олегівни. Членами шкільної Ради «Скіф» на чолі із заступником директора з навчально – виховної роботи Гриненко Світланою Анатоліївною складено сценарій свята.
Хотілося б відзначити активну участь учнів 3 класу ( класний керівник Рибіна Тетяна АркадіЇвна),ансамбль «Віночок» ( керівник Козій Юлія Володимирівна), солісток - сестричок Мочаліних Лілію та Оксану, ведучих Мазника Олексія та Мочаліну Лілію.
Всі МОЛОДЦІ , гарно підготувалися і виступали.
Родзинкою свята став флешмоб, ініційований вчителем Фурсенко Оксаною Василівною та проведений учнями 3 класу разом із класним керівником Рибіною Тетяною Аркадіївною.
І, звісно, на святі були гості, які із задоволенням приєдналися до привітань. А це: Котова Ніна Петрівна ( вокалістка ансамблю «Калина») та Левчук Михайло Радіонович ( акомпаніатор) , вихованці Новоолександрівського ясла – садка «Сонечко», працівники сільської ради та будинку культури, а також жителі села.
Всім велика подяка за участь і підтримку традицій українського народу!
24 серпня тридцятий рік поспіль Україна відзначає
День Незалежності. Це знакове свято, яке українці
вважають днем утворення Української держави в
сучасному вигляді. Саме цього дня 1991 року
Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт
проголошення незалежності України.
НЕЗЛАМНІ 30: ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
Як жила Україна з часу відновлення Незалежності. Які найбільші перемоги та здобутки. Та як за ці роки змінилось наше військо.
Під час першого ефіру говоримо про останні роки СРСР і події, що передували 24 серпню 1991 року.
У лютому 1986 року XXVII з'їзд КПРС ухвалив нову редакцію Програми партії, на котрій обрали завдання побудови комунізму, проголосивши курс на вдосконалення соціалізму. Саме тоді з цього періоду Україна, тоді ще УРСР, стає на шлях державотворення.
1989 рік
Народний Рух України (як громадсько-політична організація) заснований 1989 року та зареєстрований Радою Міністрів УРСР 1990 року. І-й (установчий) з'їзд Руху відбувся 8-10 вересня 1989 року в Києві у конференц-залі Київського політехнічного інституту, під назвою Народний Рух України за перебудову. У Народному Русі об'єдналися люди різних політичних переконань — від ліберальних комуністів до осіб, що сповідували ідеї інтегрального націоналізму. Але домінували в організації настрої національної демократії. Опівдні 8 вересня 1989 року в будинку культури Київського політехнічного інституту відкрилися Установчі збори Народного Руху України за перебудову. В оргкомітеті працювали 111 людей. Головою оргкомітету обрали народного депутата СРСР Володимир Яворівський.
Закон УРСР Про мови в Українській РСР, ухвалений 28 жовтня 1989 року. Закон став першим вагомим здобутком національно-демократичних сил і закріпив позиції, які на той час здобули українська інтелігенція та національний рух.
Стаття 2. Державна мова Української РСР
Відповідно до Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова. Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Республіканські і місцеві державні, партійні, громадські органи, підприємства, установи і організації створюють всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею.
1990 рік
Українська хвиля — живий ланцюг відбувся у неділю 21 січня 1990 року, коли мільйони людей взялися за руки, з'єднавши Івано-Франківськ (через Львів) і Київ у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Він був одним із наймасштабніший у світовій історії. Довжина ланцюга перевищувала 770 км. За взірець його організатори мали "Балтійський шлях".
Балтійський шлях — масова акція, проведена в балтійських республіках СРСР 23 серпня 1989, коли близько двох мільйонів громадян цих республік, тримаючись за руки, утворили між Таллінном, Ригою та Вільнюсом "живий ланцюг" завдовжки майже 600 км. Це був мирний протест проти наслідків пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного того дня.
Декларація про державний суверенітет України — документ про проголошення державного суверенітету України. Ухвалена Верховною Радою Української PCP 16 липня 1990 року.
У преамбулі Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».
Підняття українського прапору в Києві — 24 липня 1990 року. Процес повернення українцям їхнього стягу розпочався 26 квітня 1989 року. Перше публічне підняття синьо-жовтого полотнища над Львовом. На велелюдній площі Ринок.
Відзначення 500-ліття Запорозького козацтва — масовий історико-просвітницький захід Відзначення відбувалося у Дніпропетровській та Запорізькій областях 1-5 серпня. Загальна кількість учасників святкування за різними оцінками від 300 до 500 тисяч людей. Численні делегації були від усіх областей України включно з Кримською.
Завершилось свято масштабною ходою 5 серпня у Запоріжжі. Маршрут: від Правого берега через Дніпрогес головною вулицею до центру Запоріжжя, де відбувся мітинг.
Революція на граніті — кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською молоддю, переважно студентами. Протести тривали з 2 до 17 жовтня 1990 року в УРСР. Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту. Завершилась відставкою голови Ради Міністрів України Віталія Масола.
1991 рік
7 березня 1991 року відбувся Всесоюзний референдум про збереження СРСР. На референдум винесли питання "Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності".
Прикметно, що серед республік СРСР, які взяли участь в референдумі (9 з 15), Україна сказала "Ні" Союзу найбільшою кількістю голосів. Попри те, що в Україні за збереження Союзу проголосували 22 110 899 (70,2%), оновлений Союз не підтримали 8 820 089 (28,0%)! На другому місці найбільше незгодних з СРСР було в Російській РФСР 21 030 753 (26,4%).
Промова "Котлета по-київськи" (англ. Chicken Kiev speech) — жартівлива назва, під якою увійшла в історію промова Президента США Джорджа Буша-старшого, виголошена 1 серпня 1991 року в Києві, за декілька місяців до проведення в Україні референдуму і за 3 тижні до проголошення незалежності України від Радянського Союзу.
Цитата з промови: "Я прийшов сюди сказати вам: ми підтримуємо боротьбу в цій великій країні за демократію і економічні реформи. У Москві я змалював наш підхід. Ми будемо підтримувати тих, хто в центрі, і республіки, які домагаються свободи, демократії і економічної незалежності".
Він також застерігав від такої незалежності, при якій віддалений деспот зміниться на локального: американці не будуть підтримувати тих, хто шукає незалежності, щоб замінити віддалену тиранію на локальний деспотизм. Вони не стануть допомагати тим, хто просуває суїцидальний націоналізм, заснований на етнічній ненависті.
Промову зустріли стоячи з оплесками в українському парламенті. Однак позицію Буша розкритикували українські націоналісти. Іван Драч, керівник партії Рух, заявив журналістам, що "президент Буш, здається, був загіпнотизований Горбачовим" (англ. President Bush seems to have been hypnotized by Gorbachev), і поскаржився, що "президент Сполучених Штатів постійно нехтував демократичними рухами в республіках".
24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. Текст котрого написав Левко Лук’яненко. За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна.
(https://www.youtube.com/watch?v=21X1yrPAuq0&feature=emb_imp_woyt)
А вже 1 грудня 1991 року за Незалежність України на Всеукраїнському референдумі проголосували 28 804 071 (90,32%). І тут треба розуміти, що ситуація в агонізуючому СРСР за 8 місяців після першого референдуму, була виключно на руку Україні. Окрім того, це яскравий приклад використання з розумом інформаційних приводів на свою користь.
Військо
24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українських теренах військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств — Міністерства оборони України. Під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9 293 танки і 11 346 бойових машин), 4 бригади спецпризначення, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, три повітряні армії (близько 1 500 бойових літаків) і окрема армія ППО.
Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 176 міжконтинентальних балістичних ракет, що несли сумарно 1 272 ядерні боєголовки, а також близько 2 500 одиниць тактичної ядерної зброї. На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні нараховувала близько 980 тисяч осіб.
У стислі терміни Верховною Радою України ухвалений пакет законодавчих актів стосовно воєнної сфери: Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України, постанова від 11 жовтня 1991 року Про Раду оборони України, Закони України Про оборону України, Про Збройні Сили України.
13 грудня Президент України Леонід Кравчук проголошений Головнокомандувачем збройних сил з підпорядкуванням йому трьох колишніх військових округів СРСР — Київського, Одеського та Прикарпатського.
23 грудня 1991 року 55-й окремий полк зв'язку першим серед військових формувань колишнього СРСР, що дислокувались на території України, склав присягу на вірність українському народові. Цьому активно сприяв командир полку, полковник Вілен Мартиросян. Присяга відбулася в урочистій обстановці на центральній площі Рівного.
(https://www.youtube.com/watch?v=-ITMlrSOjRk)
Генерал-полковник Костянтин Морозов став першим Міністром оборони.
Мистецтво
Період із 1986 до 1990 року насичений культовими та колоритними гуртами та сольними виконавцями, котрих народила наша країна. Серед них найвизначнішими є Плач Єремії, Ірина Білик, Брати Гадюкіни, Воплі Видоплясова.
Кілька цікавих фактів про деяких із них:
Брати Гадюкіни. Теми пісень гурту звучать у першому українському анімаційному мультсеріалі Лис Микита. Пісні На Україні лад і спокій та Гей, Іване (неофіційна назва) можна почути у фільмі Вперед, за скарбами гетьмана. Пісні гурту звучать в українській гумористичній телепрограмі Шоу довгоносиків. Ми — хлопці з Бандерштадту — другий повноформатний альбом львівського гурту Брати Гадюкіни, виданий у 1991 році.
17–24 вересня 1989 року, в Чернівцях відбувся перший фестиваль української сучасної пісні та популярної музики Червона рута. Cвято української музики тривало під пильним контролем КДБ, міліції та Компартії. Втім, навіть пильна увага не завадила тому, що на пісенному святі прозвучав Гімн України і люди розгорнули синьо-жовтні прапори. Фестиваль Червона рута став не просто культурною подією, це був вагомий поступ українців у здобутті незалежності Української держави.
(https://www.youtube.com/watch?v=gTSYi15dVdY&feature=emb_imp_woyt)
Один із лауреатів фестивалю — Андрій Миколайчук, автор пісні Піду втоплюся у річці глибокій.
Енеїда — повнометражний анімаційний фільм за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського зроблений на кіностудії Укранімафільм на замовлення Творчо-виробничого об'єднання Союзтелефільм і Міністерства культури України. Режисер — Володимир Дахно. Україномовна версія фільму вперше демонструвалася на телеканалі УТ-1 у 1991 році.
Голод 33 — український фільм кінорежисера Олеся Янчука. Фільм знятий за мотивами повісті Василя Барки Жовтий князь — перший художній фільм, який розкриває злочини сталінсько-більшовицького режиму проти народу України — штучний голод 1932-1933-х років.
Останній бункер — український художній фільм режисера Вадима Іллєнка. Екранізація повісті Леоніда Бородіна Перед судом. Про останній етап боротьби Української повстанської армії з каральними загонами НКВС. Події відбуваються після закінчення Другої світової війни.
www.facebook.com/watch/?v=914766792679703www.facebook.com/watch/?v=914766792679703
Все найкраще попереду!
24 серпня тридцятий рік поспіль Україна відзначає
День Незалежності. Це знакове свято, яке українці
вважають днем утворення Української держави в сучасному вигляді. Саме цього дня 1991 року Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт
проголошення незалежності України.
НЕЗЛАМНІ 30: ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
Як жила Україна з часу відновлення Незалежності. Які найбільші перемоги та здобутки. Та як за ці роки змінилось наше військо.
Під час першого ефіру говоримо про останні роки СРСР і події, що передували 24 серпню 1991 року.
У лютому 1986 року XXVII з'їзд КПРС ухвалив нову редакцію Програми партії, на котрій обрали завдання побудови комунізму, проголосивши курс на вдосконалення соціалізму. Саме тоді з цього періоду Україна, тоді ще УРСР, стає на шлях державотворення.
1989 рік
Народний Рух України (як громадсько-політична організація) заснований 1989 року та зареєстрований Радою Міністрів УРСР 1990 року. І-й (установчий) з'їзд Руху відбувся 8-10 вересня 1989 року в Києві у конференц-залі Київського політехнічного інституту, під назвою Народний Рух України за перебудову. У Народному Русі об'єдналися люди різних політичних переконань — від ліберальних комуністів до осіб, що сповідували ідеї інтегрального націоналізму. Але домінували в організації настрої національної демократії. Опівдні 8 вересня 1989 року в будинку культури Київського політехнічного інституту відкрилися Установчі збори Народного Руху України за перебудову. В оргкомітеті працювали 111 людей. Головою оргкомітету обрали народного депутата СРСР Володимир Яворівський.
Закон УРСР Про мови в Українській РСР, ухвалений 28 жовтня 1989 року. Закон став першим вагомим здобутком національно-демократичних сил і закріпив позиції, які на той час здобули українська інтелігенція та національний рух.
Стаття 2. Державна мова Української РСР
Відповідно до Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова. Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Республіканські і місцеві державні, партійні, громадські органи, підприємства, установи і організації створюють всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею.
1990 рік
Українська хвиля — живий ланцюг відбувся у неділю 21 січня 1990 року, коли мільйони людей взялися за руки, з'єднавши Івано-Франківськ (через Львів) і Київ у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Він був одним із наймасштабніший у світовій історії. Довжина ланцюга перевищувала 770 км. За взірець його організатори мали "Балтійський шлях".
Балтійський шлях — масова акція, проведена в балтійських республіках СРСР 23 серпня 1989, коли близько двох мільйонів громадян цих республік, тримаючись за руки, утворили між Таллінном, Ригою та Вільнюсом "живий ланцюг" завдовжки майже 600 км. Це був мирний протест проти наслідків пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного того дня.
Декларація про державний суверенітет України — документ про проголошення державного суверенітету України. Ухвалена Верховною Радою Української PCP 16 липня 1990 року.
У преамбулі Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».
Підняття українського прапору в Києві — 24 липня 1990 року. Процес повернення українцям їхнього стягу розпочався 26 квітня 1989 року. Перше публічне підняття синьо-жовтого полотнища над Львовом. На велелюдній площі Ринок.
Відзначення 500-ліття Запорозького козацтва — масовий історико-просвітницький захід Відзначення відбувалося у Дніпропетровській та Запорізькій областях 1-5 серпня. Загальна кількість учасників святкування за різними оцінками від 300 до 500 тисяч людей. Численні делегації були від усіх областей України включно з Кримською.
Завершилось свято масштабною ходою 5 серпня у Запоріжжі. Маршрут: від Правого берега через Дніпрогес головною вулицею до центру Запоріжжя, де відбувся мітинг.
Революція на граніті — кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською молоддю, переважно студентами. Протести тривали з 2 до 17 жовтня 1990 року в УРСР. Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту. Завершилась відставкою голови Ради Міністрів України Віталія Масола.
1991 рік
7 березня 1991 року відбувся Всесоюзний референдум про збереження СРСР. На референдум винесли питання "Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності".
Прикметно, що серед республік СРСР, які взяли участь в референдумі (9 з 15), Україна сказала "Ні" Союзу найбільшою кількістю голосів. Попри те, що в Україні за збереження Союзу проголосували 22 110 899 (70,2%), оновлений Союз не підтримали 8 820 089 (28,0%)! На другому місці найбільше незгодних з СРСР було в Російській РФСР 21 030 753 (26,4%).
Промова "Котлета по-київськи" (англ. Chicken Kiev speech) — жартівлива назва, під якою увійшла в історію промова Президента США Джорджа Буша-старшого, виголошена 1 серпня 1991 року в Києві, за декілька місяців до проведення в Україні референдуму і за 3 тижні до проголошення незалежності України від Радянського Союзу.
Цитата з промови: "Я прийшов сюди сказати вам: ми підтримуємо боротьбу в цій великій країні за демократію і економічні реформи. У Москві я змалював наш підхід. Ми будемо підтримувати тих, хто в центрі, і республіки, які домагаються свободи, демократії і економічної незалежності".
Він також застерігав від такої незалежності, при якій віддалений деспот зміниться на локального: американці не будуть підтримувати тих, хто шукає незалежності, щоб замінити віддалену тиранію на локальний деспотизм. Вони не стануть допомагати тим, хто просуває суїцидальний націоналізм, заснований на етнічній ненависті.
Промову зустріли стоячи з оплесками в українському парламенті. Однак позицію Буша розкритикували українські націоналісти. Іван Драч, керівник партії Рух, заявив журналістам, що "президент Буш, здається, був загіпнотизований Горбачовим" (англ. President Bush seems to have been hypnotized by Gorbachev), і поскаржився, що "президент Сполучених Штатів постійно нехтував демократичними рухами в республіках".
24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. Текст котрого написав Левко Лук’яненко. За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна.
(https://www.youtube.com/watch?v=21X1yrPAuq0&feature=emb_imp_woyt)
А вже 1 грудня 1991 року за Незалежність України на Всеукраїнському референдумі проголосували 28 804 071 (90,32%). І тут треба розуміти, що ситуація в агонізуючому СРСР за 8 місяців після першого референдуму, була виключно на руку Україні. Окрім того, це яскравий приклад використання з розумом інформаційних приводів на свою користь.
Військо
24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українських теренах військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств — Міністерства оборони України. Під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9 293 танки і 11 346 бойових машин), 4 бригади спецпризначення, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, три повітряні армії (близько 1 500 бойових літаків) і окрема армія ППО.
Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 176 міжконтинентальних балістичних ракет, що несли сумарно 1 272 ядерні боєголовки, а також близько 2 500 одиниць тактичної ядерної зброї. На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні нараховувала близько 980 тисяч осіб.
У стислі терміни Верховною Радою України ухвалений пакет законодавчих актів стосовно воєнної сфери: Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України, постанова від 11 жовтня 1991 року Про Раду оборони України, Закони України Про оборону України, Про Збройні Сили України.
13 грудня Президент України Леонід Кравчук проголошений Головнокомандувачем збройних сил з підпорядкуванням йому трьох колишніх військових округів СРСР — Київського, Одеського та Прикарпатського.
23 грудня 1991 року 55-й окремий полк зв'язку першим серед військових формувань колишнього СРСР, що дислокувались на території України, склав присягу на вірність українському народові. Цьому активно сприяв командир полку, полковник Вілен Мартиросян. Присяга відбулася в урочистій обстановці на центральній площі Рівного.
(https://www.youtube.com/watch?v=-ITMlrSOjRk)
Генерал-полковник Костянтин Морозов став першим Міністром оборони.
Мистецтво
Період із 1986 до 1990 року насичений культовими та колоритними гуртами та сольними виконавцями, котрих народила наша країна. Серед них найвизначнішими є Плач Єремії, Ірина Білик, Брати Гадюкіни, Воплі Видоплясова.
Кілька цікавих фактів про деяких із них:
Брати Гадюкіни. Теми пісень гурту звучать у першому українському анімаційному мультсеріалі Лис Микита. Пісні На Україні лад і спокій та Гей, Іване (неофіційна назва) можна почути у фільмі Вперед, за скарбами гетьмана. Пісні гурту звучать в українській гумористичній телепрограмі Шоу довгоносиків. Ми — хлопці з Бандерштадту — другий повноформатний альбом львівського гурту Брати Гадюкіни, виданий у 1991 році.
17–24 вересня 1989 року, в Чернівцях відбувся перший фестиваль української сучасної пісні та популярної музики Червона рута. Cвято української музики тривало під пильним контролем КДБ, міліції та Компартії. Втім, навіть пильна увага не завадила тому, що на пісенному святі прозвучав Гімн України і люди розгорнули синьо-жовтні прапори. Фестиваль Червона рута став не просто культурною подією, це був вагомий поступ українців у здобутті незалежності Української держави.
(https://www.youtube.com/watch?v=gTSYi15dVdY&feature=emb_imp_woyt)
Один із лауреатів фестивалю — Андрій Миколайчук, автор пісні Піду втоплюся у річці глибокій.
Енеїда — повнометражний анімаційний фільм за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського зроблений на кіностудії Укранімафільм на замовлення Творчо-виробничого об'єднання Союзтелефільм і Міністерства культури України. Режисер — Володимир Дахно. Україномовна версія фільму вперше демонструвалася на телеканалі УТ-1 у 1991 році.
Голод 33 — український фільм кінорежисера Олеся Янчука. Фільм знятий за мотивами повісті Василя Барки Жовтий князь — перший художній фільм, який розкриває злочини сталінсько-більшовицького режиму проти народу України — штучний голод 1932-1933-х років.
Останній бункер — український художній фільм режисера Вадима Іллєнка. Екранізація повісті Леоніда Бородіна Перед судом. Про останній етап боротьби Української повстанської армії з каральними загонами НКВС. Події відбуваються після закінчення Другої світової війни.
www.facebook.com/watch/?v=914766792679703www.facebook.com/watch/?v=914766792679703
Все найкраще попереду!